Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горобчиха

Горобчи́ха, -хи, ж. = Горобка. П'ять горобчих, а потирі горобця, — виходе, що одній горобчисі нема пари. Мнж. 86.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОБЧИХА"
Бджолянкувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Харьк.
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Заклю́кання, -ня, с. Запутываніе, запутанность. (Самборщина въ Галиц.). Вх. Зн. 26.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Цепати, -паю, -єш, гл. Ударять слегка, царапать. Дідусь (жук Doreadion holosericeum) цепає до пальця: скрип! Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОБЧИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.