Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

городин

Городи́н, -на, м. Въ пѣснѣ то же, что и го́род. Ой город, город, городин, приїхав Андрієчко челядин. Маркев. 105. Своего рода licentia poetica, допущенная пѣсней ради риѳмы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОДИН"
Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Воркотання, -ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.
Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Стіб, -бу, м. Стежокъ. Шух. I. 154, 153.
Умаїти Cм. умаювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОДИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.