Ду́белець, -льця, м. = туболець.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Котрийсь, -рась, -ресь, мѣст. Какой-то, нѣкоторый. Жиє до котрогось часу.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі.
Ранком нар. Утромъ. Я тоє терно ранком посічу, я до матюнки орлом полечу.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
