Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щуря

Щуря, -ряти, с. Птенецъ стрижа. Ой на дворі вутята.... а на хаті щурята. Ив. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУРЯ"
Бездільний I, -а, -е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202.
Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Маля́рня, -ні, ж. Мастерская живописца.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.  
Огненний, -а, -е. 1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3)сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.