Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгортати

Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОРТАТИ"
Голомозий, -а, -е. Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Ном. № 6319. Багацько, як у голомозого чуприни. Ном. № 7710.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ. Черк. у.
Зоставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте. АД. І. 215.
Напу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. налужитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Надуваться, надуться, напыжиться. Шаровари напужились. Кв. II. 125. 2) Принимать, принять надменный видъ.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.