Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгрібатися

Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Александров. у. (Залюбовск.). Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Мир. ХРВ. 393. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу. Мир. ХРВ. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРІБАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРІБАТИСЯ"
Адама́шковий, -а, -е. Сдѣланный изъ адамашка, шелковый, адамашковый. Желех.
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Вироб'Яки, -ків, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей. Шух. І. 120.
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. І. 267.
Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть. Павлогр. у.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш. Лукаш. 124.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Сіроманок, -нка, м. Сѣрый волкъ. Ой волики-сіроманки, чом ви не орете? Шух. І. 1.99.
Шкваркнути, -кну, -неш, гл. Кинуть, бросить внизъ. Як шкварне об поміст. Мнж. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРІБАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.