Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Вільце, -ця, с. = вильце. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Ум. вілечко.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Оморочити Cм. оморочувати.
Перелітати, -таю, -єш, сов. в. перелеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Перелетать, перелетѣть. Як би святії дім перелетіли. Людей не чуть, через базарь кажан костокрилий перелетить.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні.
Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Ум. пугарчик.
Тягеля, -лів, м. мн. Родъ верхней одежды, козацкій полукафтанъ? Тягеля червонії од піл до коміра золотом гаптовані.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять.
