Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яглиця

Яглиця, -ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 535.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯГЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯГЛИЦЯ"
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Лавр. 61. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. Чуб. V. 1125. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. О. 1862. VI. 43. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. О. 1862. VI. 43. 3) = Джоґан. Св. Л. 40. Ум. Джиґуне́ць. Чуб. V. 1125.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.  
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Рутонька, руточка, -ки, ж. Ум. отъ рута.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Александров. у. Мнж. 123. Ящуръ?
Шалівка, -ки, ж. Шалёвка. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯГЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.