Вапно Cм. вапна.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. 2) = драбина у во́зі. Cм. літря.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку.
3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив.
Переночувати, -чую, -єш, гл.
1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною.
2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
