Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярміз

Ярміз, -зу, м. 1) Способъ, средство. Вас. 213. Уже ж можно якийсь ярміс прибрати. Черн. знаходити, учиняти ярміс. Давать ладъ, порядокъ, находить, что нужно сдѣлать. Заносили до Явдохи накрадене, награблене добро, а вона вже сама знаходила йому ярміс. Мир. ХРВ. 166. Доти старець плохий, поки собаки не обступлять, тоді ярміс найде і палкою обганяється. Ном. № 4224. Но те Юнона повернула і в голові так коверзнула, щоб зараз учинить ярміз. Котл. Ен. ІІ. 25. 2) Предлогъ. І про що вони так довго балакають? — А вони вже знайшли ярмис для балачки. Переяс. у. Як діти встряють не в своє діло, то їм кажуть: О, знайшов уже ярміс! Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРМІЗ"
Гречу́шка, -ки, ж. (Чаще мн. Гречу́шки.) Блинчикъ изъ гречневой муки.
Дзє́кати, -каю, -єш, одн. в дзє́кнути, -ну, -неш, гл. Говорить дзє вмѣсто де (о бѣлороссахъ). Ну, а литвинок, хиба лихо його нападе, щоб не дзєкнув. Г. Барв. 329.
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Оружитися, -жуся, -жишся, гл. Вооружиться. Коли сильний, оружившись, стереже свого дому, то в спокою добро його. Єв. Л. XI. 21.
Переболіти, -лю, -лиш, гл. 1) Переболѣть, перестать болѣть. Болит та й переболит. Фр. Пр. 103. 2) Изболѣться, изстрадаться. Моя душа переболіла, моє серце схне. МВ. ІІ. 41.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Почіпка, -ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. Чуб. VII. 386. У неї нога не сходить із почіпки. Г. Барв. 436. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ. Камен. у.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРМІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.