Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ясла

Ясла, ясел, ж. мн. 1) Ясли. Ясла до коней не ходять. Ном. № 4479. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. 2) = ясна. Пятигор. окр. Ум. яселка, яселечка, ясельця. Чуб. III. 323, 337. На Ордані тиха вода стала; там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовковеє сповила, а сповивши, в яселках вложила. Чуб. III. 324. Був собі журавель да журавочка, наносили сінця повні ясельця. Г. Барв. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯСЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯСЛА"
Вапно Cм. вапна.
Дебеленькува́тий, -а, -е. Толстенькій, плотненькій.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ. Левч. 47.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Н. п. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Св. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. І. 27. 8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички. КС. 1883. IV. 906.
Літо́рка, -ки, ж. 1) Лѣстница. Желех. 2) = драбина у во́зі. Вх. Лем. 432. Cм. літря.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470.
Переночувати, -чую, -єш, гл. 1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161. 2)кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯСЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.