Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віджинатися

Віджинатися, -наюся, -єшся, гл. О жнецѣ: работая, обгонять остальныхъ жнецовъ. Оджинатись од женців.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖИНАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЖИНАТИСЯ"
Вишня 1, -ні, ж. Вишня (плодъ и дерево), Prunus cerasus. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 63. Ум. ви́шенька.
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Крамаренко, -ка, м. Сынъ торговца.
Морду́ля, -лі, ж. = морґуля.
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив... Стор., Вуси.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя. Черном. Вх. Пч. II. 6.
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає. Г. Барв. 448.
Спіса, -си, ж. Рыболовный снарядъ, тоже, что и ості, но иногда съ однимъ только зубцомъ. Вх. Пч. IF. 25.
Фарба, -би, ж. = краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. І. Світ. 11. Cм. хварба.
Шостак, -ка, м. 1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ. 2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Грин. III. 519. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ном. № 12514. Ум. шостачо́к. МУЕ. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЖИНАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.