Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відзнака

Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗНАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЗНАКА"
Засво́ювати, -во́юю, -єш, сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18.
Каратись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Шевч. 123. Караєшся ти страхом та бідою. К. Іов.
Лагоминець, -нця, м. Лакомка, сластолюбець. Cм. лигоми́нець.
Межи́гірря, -ря, с. Долина между горъ, ущелье.
Новинний, -а, -е. Повинный. Новинне поле.
Печія, -чії́, ж. Изжога. Канев. и Козел. у.у.
Попереминатися, -наємося, -єтеся, гл. То-же, что и перем'ятися, но во множествѣ.
Сторія, -рії, ж. Исторія, разсказъ. Сторія коротка, сину. Федьк. Мене сини, зяті й онуки давненько просять написать про сторію свою. Алв. 7.
Черв'як, -ка, м. = червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к. Ном. № 13352.
Шершак, -ка, м. Раст. Dispacus. Вх. Пч. II. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЗНАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.