Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкидати 1

Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито. Маркев. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКИДАТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКИДАТИ 1"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Гардаман, -ну, м. Крѣпкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. ІІІ. 204.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи. Рудч. Ск. II. 146.
Пригніздитися, -джуся, -дишся, гл. Присѣсть, присосѣдиться. Коли чого просити має, то добрий одгадає час і к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться. Котл. Ен. V. 19.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКИДАТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.