Бурлакування, -ня, с.
1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака.
2) Холостая жизнь.
Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб.
Джи́ґра, -ри, ж. Ржавчина.
Лас, -су, м. Вкусъ, влеченіе, желаніе. Кожний Івась ма свій лас.
Навзнаки́ нар. 1) = навзнак. 2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки.
Овчина, -ни, ж.
1) Овчина, овечья шкура.
2) мн. Овечья шуба. Із якої се причини вбралась теща у овчини?
Пролляти, -лля́ю, -єш, гл. Пролить.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку!
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
