Бутук, -ка, м. = вотюк.
Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. 2) Душить, передушить всѣхъ.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре.
Кіньський, -а, -е. Лошадиный, конскій. Уже почав він землю кіньським копитом орати. Шкуратяні подушечки, напхані кіньським волосом. кіньська м'я́та. Раст. а) Полевая мята. Mentha arvensis; б) Lamium amplexicalle. L. кі́ньський щаве́ль. Раст. Rumex obtusifolius.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти.
Рубець, -бця, м.
1) Рубець въ шитьѣ, одеждѣ. Доносилась до того, що зв'язує рубець до рубця. шити рубце́м. Сшивать, захватывая за самые края матеріи.
2) = шрам.
3) мн. рубці. Рубецъ, одинъ изъ четырехъ желудковъ жвачнаго животнаго, а также и кушанье изъ него. Ум. рубчик.
Снадь, -ди, ж. Загаръ, смуглость. Волос красний, кучерявий, а личенько таки лудит, хоть го трошки снадь присіла.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
