Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлупити

Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛУПИТИ"
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Накро́їти, -кро́ю, -їш, гл. = накраяти.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 140.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Чуб. V. 890. Підстарші дружки. МУЕ. III. 89.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Пробачення, -ня, с. Извиненіе, прощеніе. Почав просити в неї пробачення. Левиц. Пов. 56.
Сванька, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Удовиця, -ці, ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. Ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.
Ужва, -ви, ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.