Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять?
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Молоде́ць, -дця́, м. 1) Юноша, парень. І рече: молодче, тобі глаголю, встань. Ой удовець не молодець: всі норови знає, — ой він твоє біле личко із своїм зрівняє, ой він твою русу косу під ноги зобгає. Вдовець, чи молодець буде сужений? 2) молодець. пано́ве молодці. Обычное обращеніе къ козакамъ запорожскаго войска. Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царьград, до султана поїдемо в гості. 3) Названіе представляющаго жениха парня въ весенней хороводной игрѣ и названіе этой игры.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Небудь Нибудь. Хто-небудь, що-небудь.
Охнутися, -нуся, -нешся, гл. Я так і охнулась і сама не стямилась.
Погамувати, -му́ю, -єш, гл. Остановить, усмирить.
Понадсаджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и надсадити, но во множествѣ.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є.
