Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрочити

Відрочити Cм. відрочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОЧИТИ"
Бодак, -ка, м. Раст. Cirsium palustre. Вх. Пч. І. 9. Ум. бодачок.
Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Єв. Л. VIII. 24. Чуб. І. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.
Відщібатися, -ба́юся, -єшся, гл. = відщіпатися. Драг. 39.
Доли́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. долиза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. Ном. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. АД. Голий як міч, гострий як бритва. Ном. № 1526. А позад війська мечем махає. Чуб. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Кв. І. 111. Ум. мечик.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Пристригати, -га́ю, -єш, сов. в. пристри́гти, -стрижу, -жеш, гл. Пристригать, пристричь. Пузирці ножичками пристригають.
Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.