Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відряжати

Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Чуб. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Левиц. І. 65. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРЯЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРЯЖАТИ"
Бурмило, -ла, об. 1) = бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозваніе медвѣдя.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора. Вх. Зн.
Мняки́й Cм. м'який.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися. Мил. 93.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон. Переясл. у.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Чужоземний, -а, -е. Иноземный. Драг. 97. Г. Барв. 489. І розм'ягчив серця народам чужоземним. К. Псал. 247.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРЯЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.