Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Гри́да, -ди, ж. = Гряда 4.
Ґа́вра, -ри, ж. 1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. 2) Пасть. Роспусти́ти ґа́вру = Ґа́врати. Ото роспустив ґавру.
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого.
Зароже́дний, -а, -е. Урожайный. Цього году зарожедніш було на хліб, як торік.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Прихлиськувати, -кую, -єш, гл. Прихлебывать. Їсть паляницю, а чаєм прихлиськує.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл. — з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Сутеніти, -ніє, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу.
2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє.
