Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відцуруватися

Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. К. (О. 1861. I. 311). Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Чуб. V. 558. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався. Ном. № 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЦУРУВАТИСЯ"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Гардаман, -ну, м. Крѣпкая водка. Напившися гардаману, пійшов бим гуляти. Гол. ІІІ. 204.
Гарешт, -ту, м. и пр. = арешт и пр.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Одч.. Cм. отъ відчалити до відчухрати.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи. Рудч. Ск. II. 146.
Пригніздитися, -джуся, -дишся, гл. Присѣсть, присосѣдиться. Коли чого просити має, то добрий одгадає час і к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться. Котл. Ен. V. 19.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЦУРУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.