Захвата́тися, -та́юся, -єшся, гл. = захапатися. Він ся захватав.
Кидик, -ка, м.
1) Маленькій человѣчекъ.
2) Замарашка.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати.
Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).
Позарошувати, -шую, -єш, гл. Замочить росой (во множествѣ).
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Люде говорять, — кожне примовляло. 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє.
Рятун, -на, м. Спаситель, спасающій.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость.
