Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. І напряла, і виткала, і вибілила полотно.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Ленни́й, -а́, -е́ = лянний. Розточено ленний обрус на столі. Розстелено ленні скатерті по столу.
Мартю́к, -ка́, м. Заяцъ, родившійся въ мартѣ. Ум. мартючо́к.
Намену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Намекнуть, напомнить; вспомнить. Далі вже й наменути на сю річ боявся, — мов не бачить нічого, не чує. Намене на те, що не йди за його, — унучечка у гнів та у плач.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися.
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Трапезуйте, люде добрі.
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ).
