Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віра

Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. Н. п. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Ном. № 6805. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Рудч. Ск. І. 92. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. Рудч. Ск. І. 132. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Гол. ІІІ. 271. Ум. віронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРА"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Гнойовий, -а, -е. Навозный. Грин. II. 317. Гнойова яма. Гнойова лопата. Н. Вол. у.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Підневолити Cм. підневолювати.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані. Зміев. у.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.). Шух. І. 227.
Текти, -течу́, -че́ш, гл. Течь. Тече річка невеличка, схочу-перескочу. Чуб. V. 13.
Утасуватися, -суюся, -єшся, гл. Влѣзть, залѣзть, втиснуться, забраться. А ти чого сюди втасувався? Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.