Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакучий

Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Єпа́рхія, -хії, ж. Епархія. Викарій їздив по єпархії. Левиц. І. 148.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Опочити Cм. опочивати.
Тріснути Cм. тріскати.
Хапатня, -ні, ж. Спѣшка, скорая, поспѣшная работа. Там така хапатня, що не вхопиш. Хапатню таку зробили, що духом забрали всю солому. Черк. у.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.