Батьківщина, -ни, ж.
1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться.
2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. Гине слава, батьківщина.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина.
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный.
Підкосити Cм. підкошувати.
Погода, -ди, ж.
1) Соглашеніе, мировая.
2) Погода. Еол, оставшись на господі, зібрав всіх вітрів до двора, велів поганій буть погоді.
3) Хорошая, ясная погода. І в погоду часом грім ударить. Чи в погоду, чи в сльоту веселий іду на роботу.
4) Вѣтеръ, буря, дождь, снѣгъ. Погода упаде. Погода у вікно б'є, — зачиніть. Як їхав, то одвернувсь, відкіль погода, йшла. Ум. погодонька. Дай, Боже, з вечора погодоньку.
Рачешийки, йок, ж. мн. Раст. = ракові шийки.
Увіритися Cм. увірятися.
