Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловий

Воловий, -а, -е. Воловій, бычачій. Що він загадав тобі — на воловій шкурі не списати. Ном. № 5604. Треба мені волового воза. Мил. 95. волове око, очко. а) Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus. б), Насѣк. Hipparchia Hyperanthus. Вх. Пч. І. 6. в) также волові очі. Раст. полевая астра, Aster amellus. воловий язик. Раст. собачій корень. a) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Cynoglossum officinale. ЗЮЗО. І. 120. в) Symphytum officinale L. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВИЙ"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя
Зазбірува́ти, -рую, -єш, гл. Собирать. Же богачеві з устів спадало, теє ж бо тії пси зазбірували. Гол. III. 264.
Навпо́мацки нар. Ощупью. Ми не хочемо йти навпомацки. Левиц. І. 163.
Пастка, -ки, ж. 1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене. Рудч. Ск. І. 21. 2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках. Ном. № 3163.
Приміта, -ти, ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума.
Самопас II, -са, м. Пасущій санъ свой скотъ, а не въ общественномъ стадѣ. Конст. у. Ми самопаси, бо кожен у нас сам свої коні пасе. Конст. у.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Судничок, -чка, м. Ум. отъ судник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.