Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воличок

Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИЧОК"
Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Близенько, бливесенько, нар. Ум. отъ близько. Приступи близенько. Чуб. ІІІ. 45.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. І. 139.
Вутя, -тяти, с. = утя. Грин. ІІІ. 111. Ум. вутятко.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Мазе́па, -пи, об. Первоначально то-же, что и замазура, — замараха, а затѣмъ вообще неопрятный, грубоватый и простоватый человѣкъ, вахлакъ, простакъ, простофиля, глупецъ. Ном. № 3570. У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! Черниг. у. (Срав. персидское прилагат. «Мâзепâ», дословно значащее — хребтоногій, а переносно — неповоротливый, неуклюжій. Проф. А. Е. Крымскій).
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Славен, -вна, -не = славний.
Широчінь, -ні, ж. Ширина. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.