Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волочитися

Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Шевч. 224. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. Н. п. копійка волочиться (у кого). Есть деньги. Котл. Н. П. 351.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОЧИТИСЯ"
Гостроно́сий, -а, -е. Съ острымъ носомъ; съ острымъ носкомъ. Чоботи гостроносі. О. 1862. ѴІІІ. 33.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Западо́к, -дка́, м. = западня. Мнж. 180.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року. К. ХП. 12.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы. Шух. І. 195.
Пошурудурити, -рю, -риш, гл. Пошарить; пощекотать. Чорнява дівчина з карими очицями біленькими пальчиками пошурудурила за шиєю. О. 1861. VII. 5.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка. Вх. Уг. 271.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.