Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Відсихати, -хаю, -єш, сов. в. відсох(ну)ти, -хну, -неш, гл. Отсыхать, отсохнуть.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався.
Гумно́, -на́, с. Гумно. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Ум. Гуме́нце.
Доторгува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. 1) Доторговаться. Доторгувався, що вже ні краму, ні грошей нема. 2) Сторговаться.
Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. Коли він такий затятий, то й я буду затятий.
Порисувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Начертить (во множествѣ).
Приладновувати, -вую, -єш, сов. в. приладна́ти, -на́ю, -єш, гл. Прилаживать, приладить.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому.
Ущипнути, -ну, -неш, гл. Ущипнуть. Свій, коли не вкусить, то ущипне.
