Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворогування

Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГУВАННЯ"
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Моргани́на, -ни, ж. Постоянное морганіе, миганіе.
Острокіл, -колу, м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Роспатлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роспатлатися, -лаюся, -єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Сироватень, -тня, м. пт. Лунь. Мнж. 192.
Ушестеро нар. Вшестеро.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.