Бистрити, -рю, -риш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить.
Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Зату́плювати, -люю, -єш, сов. в. затупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, притупѣть, иступлять, иступить, затупить.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати.
Насмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Хвиґурно нар. Фигурно? Хвиґурно вирізаний хрест. Голова між ніг вплелася, а задня вгору піднялася, — умер фигурно неборак.
