Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воювання

Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЮВАННЯ"
Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Берулька, -ки, ж. = ягня. Вх. Пч. II. 6.
Відплюскувати, -кую, -єш, сов. в. відплюскати, -каю, -єш, відплюснути, -ну, -неш, гл. Отплескивать, отплеснуть.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Скончитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. = скінчитися. Постой, милий, не женися, ще я не скончилась. Чуб. V. 459.
Хазяїнувати, -вую, -єш, гл. Хозяйничать, вести хозяйство, быть хозяиномъ. «Піду лучче хазяїнувати». Оженивсь собі гарненько і хазяїнує. Рудч. Ск. I. 192. Хазяїн дома та хазяїнує. Рудч. Чп. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.