Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Виноват, виноватий, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. Ні сном, ні духом не виноват. Нехай на себе жалкує виноватий.
2) Должный, должникъ.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Ум. Дарничо́к.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Він лютиться, що я не радивсь його.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Начинити II, -ню́, -ниш, гл. 1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. 2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) = обчеркнутися.
2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
