Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Конфедерат, -та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!»
Навздогі́н нар. Въ погоню, въ догонку. Як ухватить горлиця макогін да побіжить за припутнем навздогін.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. В панів понавчались.
Сліпень, -пня, м. Преим. во мн. ч. слі́пні. Глаза (пренебрежительно). Ото витріщив сліпні, а нічого не бачить, бодай тобі повилазили.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья.
Цмокнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде.
