Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Ум. козубець.
Оплачувати, -чую, -єш, сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Смагнути, -гну, -неш, гл.
1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться.
2) Загорать. Од соненька личенько смагне.
3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи.
То-що. Cм. то.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.
