Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в'язник

В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "В'ЯЗНИК"
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Кругловатий, -а, -е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. І. 239.
Натрудити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок. Мир. ХРВ. 71. 2) намуляти.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Утрактувати, -тую, -єш, гл. Угостить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова В'ЯЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.