Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Дністря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣстрѣ.
Добі́дній, -я, -є. Дообѣденный.
Осідатися, -даюся, -єшся, сов. в. осістися, -ся́дуся, -дешся, гл.
1) Садиться, сѣсть.
2) Осаждаться, осѣсть.
3) Поселяться, поселиться.
4) Успокаиваться, успокоиться, умѣрить свой пылъ. Постаріється, то й осядеться трохи.
По-друзьки нар. По дружески.
Понасолювати, -люю, -єш, гл. Насолить (во множествѣ). Що-дня страву понасолюють, аж гірке.
Рівновага, -ги, ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. Він держить вітри у рівновазі.
Скотинний, скотинячий, -а, -е. Относящійся къ скоту, скотскій. Це був у нас скотинячий ярмарок.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Шлямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Очищать дно пруда.
2) Перемывать кишки при приготовленія колбасъ.
