Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гавкучий

Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне. К. Дз. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАВКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАВКУЧИЙ"
Галасове зіллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Загі́рній, -я, -є. Находящійся за горами.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Колачиння, -ня, с. = колачини. У тиждень було у нас колачиння. Федьк.
Очередити, -джу, -диш, гл. Остепенить, удержать. Оже не очередиш (сина), що хоч йому роби, а не очередиш. Кобел. у.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Пробиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пробитися, -б'ю́ся, -єшся, гл. 1) Пробиться, протиснуться, выйти наружу. До Бога не підскочиш, в землю не проб'єшся. Ном. № 2033. З очей не пробилась ні одна сльозина. Стор. МПр. 23. Пробилась я на якусь поляну, аж там людей ціла мгла. Г. Барв. 352. 2) Пробивать, пробить, прокалывать, проколоть себѣ какую либо часть тѣла. Бугай погнався за собакою та й пробився (на кілок). Мир. ХРВ. 130.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась. Ном. № 6835.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є. Шевч. 562.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАВКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.