Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуляти

Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл. 1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. Рудч. Ск. І. 150. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. Котл. Ен. II. 19. стулити очі. Зажмурить глаза. Алв. 64. 2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу. Левиц. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИ"
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Обполіскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь. ЗОЮР. II. 61.
Омилок, -лку, м. Раст. Lolium temulentum. Вх. Уг. 255.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл.з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном. Вх. Зн. 8.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.
Сховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Спрятать. Далеко сховавши, ближче найдеш. Ном. № 9976. 2) Похоронить, схоронить. Сховали Гриця близько гряниці, плакали за ним всі молодиці. Чуб. V. 431.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.