Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стулятися

Стулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стулитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Мил. 108. Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась. Стор. І. 98. 2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечима. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИСЯ"
Биндовий, -а, -е. Ленточный.
Відрадісний, -а, -е. Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мет. 71. Мені ви світ одрадісний зробили. К. ПС. 59.
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Позаневолювати, -люю, -єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Торбей, -бея, м. Нищій. Шух. І. 49.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.