Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступа 1

Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2)ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3)походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУПА 1"
Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Чуб. V. 589. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. Левиц. І. 98. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ. Фр. Пp. 26.
Збі́жжя, -жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.
Ко́жен и ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ном. № 175. У кожної купи був свій ватажок. К. ЧР. 355. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Посл. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Косонога, -ги, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Очеретяний, -а, -е. Камышевый. Котл. Ен. V. 8. очеретяний басок. Cм. басок.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Рудч. Ск. II. 62. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться. Грин. III. 172.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУПА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.