Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадюка

Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮКА"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Вищирити Cм. вищиряти.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Ляши́ха, -хи, ж. = ляшка 1. Козак ляха доганяє, списом пробиває, а ляшиха козаченька сильно проклинає. Грин. III. 591.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Наляща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, пронзительно крича.
Поземно нар. Горизонтально. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Харьк. г. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Харьк. г. Я бачив, раз пшеницю мили. Греб. Ум. пшеничка, пшениченька.
Темнісінько нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько. МВ. (О. 1862. І. 74).
Хлопцюга, -ги, м. Ув. отъ хлопець. Я наймит у неї, хлопцюга приблудний. Петренко (Южнор. сб. 33). Ну, вставай, хлопцюго! Млак. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.