Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадюча

Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧА"
Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Гилля 2, -ля, с. соб. = гілля.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Оріхівка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Посутеніти, -ніє, гл. безл. Потемнѣть. Як вже добре посутеніло, пішли на гробки. Грин. II. 186.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Сіди-коса, ж. Возрастъ, когда сѣдѣютъ волосы. Сидітимеш до сіди-коси. Ном. № 8855.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.