Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гідно

Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНО"
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Гарель, -ля, м. = гаріль.
Гузи́ця, -ці, ж. Задница. Ном. № 5655.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Запу́куватися, -куюся, -єшся гл; Свертываться (о цвѣтахъ). Над вечір перед заходом сонця майже усі квітки запукуються, схиляють свої головки додолу. Подольск. г.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні? Лебед. у.
Нарости́ Cм. наростати.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Сильно нар. 1) = сильне. Той чоловік був силно багатий. Рудч. Ск. І. 153. 2) Насильно. Не сильно — вільно. Ном. № 4953.
Стяблечко, -ка, с. Ум. отъ стябло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.