Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глива

Глива, -ви, ж. 1) Родъ груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Грибъ на деревѣ, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИВА"
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Вулень, -льня, м. = вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. ІІІ. 50).
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати. Волынск. г.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2)кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода. Екатер. у.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий. МВ. ІІ. 136. 2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Н. Вол. у. Не похіпне якесь. Н. Вол. у. 3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло. Н. Вол. у.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Браун. 22. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Чуб. V. 998. Ум. судачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.