Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глитай

Глитай, -тая, м. Міроѣдъ, кулакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИТАЙ"
Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
Лови́тва, -ви, ж. Ловля. На ловитву з багачами засів потай миру. К. Псал. 21.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Поближче нар. Ближе. От тоді ж то він поближче їх сідав. Мет.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ном. № 10572. Ум. шкі́рка, шкі́рочка. Рудч. Чп. 121.
Шторцом нар. Прямо, вертикально, торчкомъ. Мик. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИТАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.