Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнів

Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. Ном. № 3784. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. К. ЧР. 220. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. АД. I. 187. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВ"
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Зави́дна нар. Засвѣтло. Аф.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. Мкр. Г. 69. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. Конст. у. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить. Г. Барв. (О. 1861. VI. 19).
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Науковість, -вости, ж. Научность. Желех.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Перекривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Ухекатися, -каюся, -єшся, гл. Устать, запыхаться, тяжко дышать отъ усталости. А як вхекається, — «годі вже,» кажуть, — «тобі, гаспиде! наші й батьки було: б'ються-б'ються, та й оддихають». Сим. 212.
Чиркун, -на, м. = цівкун. Вх. Пч. II. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.