Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнівати

Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІВАТИ"
Дадекой, дадеколи нар. Иногда. Вх. Лем. 408.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. О 1862. V. Кух. 38.
Незручність, -ности, ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Прибірний, -а, -е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні. Чуб. V. 1127.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Самозрад, -ду, м. ? Самозрад, самозрад, сама м ся зрадила, коли м до гаїчку на травку ходила. Гол. II. 218.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.