Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнобити

Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНОБИТИ"
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Гемонів, -нова, -ве Принадлежащій демону. Бранное слово. Желех.
Клітчастий, -а, -е. клітчаста плахта = плахта з клітками?. Cм. клітка 3. О. 1861. XII. 112.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Муравли́ний, -а, -е. = муравиний.
Погрозити Cм. погрожати.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Пошевцювати, -цюю, -єш, гл. Позаниматься портняжествомъ.
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.