Відговоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. відговорити, -рю, -риш, гл. Отговаривать, отговорить. Як став одговорувать, так одговорив.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Хто високо літає, той низько сідає. Думка ген-ген літає. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Попопанькатися, -каюся, -єшся, гл. Повозиться, поняньчиться много.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати.
Святець, -тця, м.
1) Святой.
2) Придорожный памятникъ съ статуею святого.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Тросок, -ска, м. Ягненокъ съ переросшими смушками, также и самые смушки.
Фушкати, -каю, -єш, гл. Вырываться, вылетать. Губка.... затліває, а дим з неї починає фушкати далеко на усю полонину. Зачне тютюн фушкати (дим з люльки іти).
